За даними Польського економічного інституту щомісяця громадяни України реєструють у Польщі близько 2 тис. компаній. У порівнянні з січнем 2022 року, коли було лише 188 реєстрацій, спостерігається більш ніж десятикратне зростання. Це пов’язано із створенням у Польщі правової можливості для всіх громадян України, які легально тут проживають, створювати ФОПи.

Найбільше компаній українці реєструють у Мазовецькому воєводстві (24%), переважно у Варшаві, 15% – у Нижній Сілезії та 13% – у Малопольщі.

Всупереч стереотипам, це не лише індустрія краси, яка вже зробила собі ім’я в Польщі. Чверть (23%) українських ФОПів – це будівельні компанії, 5,5 тис. компаній (18%) працюють у сфері інформації та комунікацій, а 14% – у сфері інших послуг, переважно (85%) перукарських та косметичних.

Бізнесова активність українців помітно впливає на польську економіку. “По-перше, вона пожвавила польський сектор малого та середнього бізнесу, адже кожна 10-та компанія, відкрита в Польщі, є українською. По-друге, ФОПи, окрім податків до державного бюджету, сплачують внески до ZUS, NFZ. По-третє, це шлях до самозайнятості, реалізації власного потенціалу та ідей, а також нові робочі місця, не лише для співвітчизників”, – зазначає Анджей Дрозд, віцепрезидент Польсько-української господарчої палати.

Польський фонд розвитку оцінює, що у 2022 році лише від податків та внесків із зарплат біженців до бюджету надійшло близько 4 мрлд зл, а у 2023 році очікується близько 6 мрлд зл. Тим часом на соціальні виплати українцям, які перебувають під тимчасовим захистом у Польщі, від початку війни було витрачено 2,6 мрлд зл. “Це взаємна користь: діти та сім’ї отримали підтримку, а польська економіка – хороших і сумлінних працівників”, – підкреслила Тереза Варґоцька, заступниця голови сеймової комісії з питань сім’ї, у коментарі для Interia.