Українки створили профспілку в Польщі

У Польщі в рамках загальнонаціональної профспілки “Трудова ініціатива” зареєстровано профспілку опікунок з України. Це перше таке об’єднання, ініційоване виключно мігрантами.

 

Профспілка домашніх працівників була створена 19 вересня 2021 року, до неї увійшло 13 осіб.

 

Створенню профспілки передував мистецький проєкт “Możesz na mnie liczyć/Можеш на мене розраховувати”, метою якого було об’єднати українських мігрантів, які опікуються літніми людьми. Цей проєкт є результатом мистецької резиденції Марти Романків у відділі освіти Музею сучасного мистецтва у Варшаві. Його реалізація продовжується в рамках стипендії міністра культури Gaude Polonia.

 

“У результаті щотижневих зустрічей і бесід, а також циклу зустрічей з експертками й експертами, група учасниць проєкту вирішила самоорганізуватися, щоб боротися з проблемами, які для домашніх працівників є звичайним явищем”, – коментує художниця й активістка Марта Романків. Вона додає, що відсутність будь-якої підтримки з боку держави, низька зарплата, відсутність доступу до охорони здоров’я, робота без вихідних і цілодобова доступність – це лише частина проблем, з якими щоденно стикаються опікунки.

 

Члени профспілки опрацювали свій маніфест, що визначає довгострокові цілі. Зокрема, працівники опіки вимагають:

 

  • визнання їхньої праці важливою частиною польської системи охорони здоров’я та догляду за людьми похилого віку;
  • доступу до юридичної та психологічної допомоги;
  • гідних і безпечних умов праці;
  • захисту від різних форм залякування з боку роботодавців.

Приєднатися до профспілки може кожен домашній працівник або працівниця, незалежно від національності, звернувшись за адресою електронної пошти: pracownicedomowe@gmail.com або у фейсбук-групу:  “Можеш на мене розраховувати”.

Більше на edialog.media

Вакцинація без номера PESEL? Так!

Нещодавно завершилася процедура видачі електронних направлень на вакцинацію для повнолітніх поляків. А як бути з тимчасовими працівниками з-за кордону, які не мають номера PESEL? За законом вакцинуватись може кожен, хто легально проживає в Польщі, незалежно від громадянства і страхування. Редакція eDIALOG перевірила, як це виглядає на практиці.

 

Омбудсмен з прав пацієнта повідомляє, що кожен у Польщі має право на безкоштовні медичні послуги і ліки, а також санітарно-епідеміологічні дослідження (наприклад, тести), пов’язані з COVID-19, зокрема й особи, які не мають медичного страхування чи польського громадянства. Це передбачено законом від 5 грудня 2008 року “Про профілактику та боротьбу з інфекціями й інфекційними захворюваннями людини”.

 

Таким чином, доступ до щеплень від COVID-19 надається усім, хто легально проживає в Польщі, в тому числі й іноземцям, які не мають номера PESEL і страхування.

 

Потрібно звернутися до лікаря, який зобов’язаний видати електронне направлення на щеплення через додаток gabinet.gov.pl. Виписуючи направлення, в полі “дані пацієнта” лікар повинен вибрати “інший ідентифікатор” (замість “номер PESEL”) і ввести номер документа, що посвідчує особу, наприклад, номер паспорта або закордонного паспорта, – повідомляється на сайті Міністерства охорони здоров’я та Національного фонду охорони здоров’я.

 

На практиці, однак, при отриманні направлення виникають деякі труднощі. За відсутності страховки записатися на прийом до лікаря державної служби охорони здоров’я неможливо, оскільки кожна клініка вимагає укладення так званої декларації про вибір постачальника первинної медичної допомоги та лікаря первинної медико-санітарної допомоги. А для укладення такої декларації необхідне медичне страхування.

 

У подібній ситуації опинилася й іноземка, яка звернулася за допомогою до Польсько-української господарчої палати. Жінка вже багато років живе в Польщі, проте її не направили на щеплення автоматично, оскільки в день видачі електронних направлень для осіб її віку у неї не було номера PESEL. Як пояснив співробітнику палати консультант гарячої лінії Національної програми вакцинації від COVID-19, незастрахована людина може отримати електронне направлення і від лікаря приватної поліклініки. Саме цим рішенням і скористалася іноземка. “Не всі приватні клініки пропонують таку послугу, посилаючись на відсутність інформації, хоча закон дозволяє це. Мені вдалося записатися на телефонну консультацію до однієї з варшавських поліклінік. Розмова зайняла всього кілька хвилин, лікар виписав направлення абсолютно безкоштовно, і вже 26 травня я отримаю першу дозу вакцини”, – поділилася власним досвідом жінка.

 

Джерело: edialog.media

Допомога мігрантам та організаціям

Ви мігрантка/ мігрант? Ви представник організації чи неформальної групи, яка працює з мігрантами, і вам потрібна підтримка у вигляді засобів для чищення та косметики? Багатокультурний центр підготував для вас таку допомогу.

 

Щоб забрати продукцію, просто заповніть БЛАНК заявки на запропоновані дати прийому (пн. – пт. 10–17). Забрати товари особисто можна буде за двома адресами у Варшаві: Ягеллонська, 54 (офіс Багатокультурного Центру), Брачка, 18/63 (офіс Фонду Сомалі).

 

Допомога надається в рамках проєкту психосоціальної підтримки, що фінансується Міжнародною федерацією товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця. Розповсюдження організовується спільно з Головним управлінням Польського Червоного Хреста.

 

Більше інформації на сторінці Багатокультурного Центру

Програма безкоштовного медичного догляду для громадян України

Партнер Польсько-української господарчої палати, Медичний Центр на вулиці Вігури 19 в Лодзі в “ Лікарні Святої Родини” пропонує  комплексний медичний   догляд за рахунок вже сплачених внесків ЗУС — тобто без жодних додаткових для Вас оплат.

 

Проживаючи і працюючи в Польщі , Ви можете отримувати безкоштовну медичну допомогу так само як і громадяни Польщі.

 

Громадяни України , часто не знають куди звернутися , щоб отримати медичну допомогу або зробити медичний огляд. Саме тому ми створили для Вас номер телефону 798 422 622 , де  наш координатор розмовляє українською або російською мовами.

 

                Наша пропозиція:

– Основна  терапевтична медична допомога

– Гінекологія

– Стоматологія

– Педіатрія

– Окулістика

– Кардіологія

– Ортопедія

– Дерматологія

– Реабілітація

 

Більше інформації на нашому сайті www.swietarodzina.com.pl (доступно теж українською ).

 

Щоб стати нашим пацієнтом потрібно лише заповнити декларацію.

 

Контакти:

 м. Лодзь 90-302 вул. Вігури 19

798 422 622 або інфолінія 42 254 96 00

Програма “Ми повертаємо зарплату від недобросовісних роботодавців!”

“Ми повертаємо зарплату від недобросовісних роботодавців!” – це спільна програма в партнерстві з Польсько-українською господарчою палатою (ПУГП), Фонду IUSTUS який є офіційним представником ПУГП в Жешуві та юридичної компанії Tywoniuk & Lewandowski.Ця програма, спрямована на підтримку постраждалих працівників в Польщі. Ми не залишимо нікого без підтримки, незалежно від його походження, поляк він, українець, росіянин чи громадянин іншої країни. Нам дуже прикро, що нерідко польські підприємці недобросовісно ставляться до українських працівників. Епідемія коронавірусу спричинила лавину телефонних дзвінків, які ми отримуємо від працівників з якими роботодавці розірвали контракт і не виплатили останню зарплату, часто розраховуючи, що працівники виїхали з Польщі і не повернуться назад. Партнерами програми є: Польсько-українська господарча палата та фонд Iustus, за підтримки юридичної компанії Tywoniuk & Lewandowski які є частиною програми “Партнерство та працевлаштування” Польсько-української господарчої палати. Ми маємо спільну мету, якою є боротьба з проблемами на ринку праці та повернення заробітної плати від недобросовісних роботодавців.

 

Ви можете скористатися допомогою як у Польщі, так і в Україні. Просто зателефонуйте за тел. +48 536 400 634 (Viber, Telegram,WhatsApp)

 

Як це виглядає на практиці? Нижче ми опишемо кожен етам, який ми виконуємо в процесі стягнення Вашої заробітної плати з недобросовісних польських роботодавців.

 

  1. Зателефонуй до Фонду.

Перший крок, який повинен зробити працівник, який постраждав – зателефонувати до Фонду Iustus за номером +48 536 400 634. Для комфорту та зниження вартості дзвінка вказаний номер прив’язаний до популярних месенджерів Viber, Telegram та WhatsApp. Кожен з наших співробітників, який буде надавати вам допомогу, вільно говорить українською, російською та польською мовами. Під час розмови ви отримаєте правову консультацію на тему відшкодування заборгованості саме у вашому випадку. Ми  також перевіряємо деталі трудового договору, документацію та розіарвання контракту. А також виключаємо наявність проблем, які будуть перешкоджати відшкодуванню заборгованості. Якщо перевірка пройшла успішно, то справа переходить до наступного етапу.

 

  1. Підписання договору.

Якщо попередня оцінка показує, що ми можемо розглянути справу, то надішліть електронною поштою копію документів, пов’язаних із працевлаштуванням, та даних, необхідних для укладення договору. Потім надішліть договір з довіреністю, виданою одному з адвокатів юридичної фірми Tywoniuk & Lewandowski, який буде вашим уповноваженим лицем. Оригінал потрібно надіслати поштою на нашу адресу: Fundacja IUSTUS ul. Trembeckiego 11а, 35-234 Жешув. Оригінали нам знадобляться, якщо справа піде до суду.

 

Хочемо зазначити, що винагорода пов’язана зі стягненням заборгованості, складається з двох складових. Символічний адміністративний збір, що дозволяє покрити основні витрати та відсоткова ставка за відшкодування. Тобто сторона, яка замовляє послугу, несе символічні витрати на відшкодування втраченої зарплати без необхідності приїзду до Польщі. Адвокати отримують свою винагороду тільки тоді, коли працівнику відшкодовують свою зарплату.

 

  1. Лист до роботодавця

Ми діємо поступово, тобто готуємо та надсилаємо роботодавцю лист, в якому повідомляємо про отримання справи, інформуємо про позицію працівника, якого ми представляємо, та просимо роботодавця відповісти на звинувачення, надаючи при цьому можливість посередництва через судових посередників в Регіональному Інституті Медіації (RIM), яким керує Фонд IUSTUS. Якщо роботодавець не погоджується не маючи на це жодних підстав, не відповідає або не йде на переговори, то питання переходить до наступного етапу.

 

  1. Запит про оплату

За відсутності нарахування заробітньої платил, ми переходимо до більш рішучих дій. В першу чергу адвокати юридичної фірми Tywoniuk & Lewandowski надсилають досудове платіжне доручення. У цьому документі адвокат вимагає виплатити належну заборгованісь перед працівником. Ця повістка є елементом тиску на роботодавця, що є також необхідним для передачі справи до суду.

 

  1. Телефонна розмова.

Для надання так званого останнього шансу, адвокат здійснює телефонний дзвінок перед тим як звернутися до суду, даючи роботодавцю можливість досудового розрахунку. Водночас він повідомляє, що справа буде передана до суду протягом одного робочого дня.

 

  1. Судовий наказ

Відсутність перерахування коштів в день телефонної розмови призводить до передачі справи до суду, після чого отримане платіжне доручення направляється судовому виконавцю з метою примусового виконання позову.

 

Наведений вище шлях дії є найдовшим з можливих. Очевидно, відшкодування заробітньої плати може відбутися на будь-якому етапі роботи, що значно скоротить час.

 

Епідемія коронавірусу ‒ спеціальні рішення для іноземців (оновлено)

У зв’язку із нинішньою епідеміологічною ситуацією, вступили в дію зміни у законодавствіi , що зокрема передбачають особливі рішення, адресовані іноземцям у Польщі. Правила, що віднині є обов’язковими, надають іноземцям можливість легального перебування, якщо вони хочуть втілювати у життя мету перебування або не в змозі покинути територію Польщі у зв’язку із поширенням віруса SARS-CoV-2.

 

На 30 днів з моменту відкликання стану епідемічної загрози або стану епідемії (залежно від того, який було оголошено останнім), продовжуються терміни:

• легального перебування іноземців, якщо ці терміни спливають у період стану епідемічної загрози або стану епідемії,

• дії «карт побиту» та тимчасових посвідчень особи іноземця,

• подачі документів на легалізацію перебування,

• дії вже виданих дозволів на роботу, дозволів на сезонну роботу, а також заяв від роботодавців про прийом іноземця на роботу.

Окрім того, видовжується терміни:

• у які іноземці повинні покинути територію Польщі,

• Добровільного повернення, вказані у рішеннях про зобов’язання іноземця до повернення на батьківщину.

 

Продовження легального перебування громадян третіх держав Продовження легального перебування іноземця, який знаходиться на території Польщі на підставі:

– дозволу на тимчасове проживання

– польської візи

– у тому числі на основі Шенгенської візи та безвізового руху (короткотермінового перебування).

Стосується випадків, у яких останній день легального перебування припадає на час, на який було введено стан епідемічної загрози або стан епідемії. Отже, йдеться про період від 14 березня 2020 р., коли було оголошено стан епідемічної загрози. У такому разі період легального перебування на території Польщі буде продовжений – відповідно до законодавства – на період 30 днів з моменту відкликання того стану, що був оголошений останнім.

 

Якщо іноземці перебувають у Польщі на основі документів, що дають право на короткотривале перебування (в тім у безвізовому русі), перебування вважатиметься легальним лише стосовно осіб, які перебували у Польщі на основі цих документів 14 березня 2020 р. Це не стосується осіб, які в’їхали до Польщі пізніше – у такому разі іноземець може перебувати на території Польщі умовно легально. Він повинен подати документи про дозвіл на перебування у продовжений термін.

 

Продовження легального перебування іноземця не буде пов’язане із вміщенням у паспорті іноземця нової наклейки із візою, із видачею нової «карти побиту», а також інших документів. Не треба буде подавати нових прохань.

 

Іноземець може надалі втілювати у життя мету, з якою приїхав до Польщі, наприклад, працювати. Продовжено терміні дії дозволів на роботу, дозволів на сезонну роботу, а також робота на основі заяви від роботодавця про працевлаштування іноземця. Іноземець зможе залишити територію Польщі без оскарження у нелегальному перебуванні.

 

Продовження – відповідно до законодавства ‒ термінів дії «карт побиту», а також тимчасових посвідчень особи іноземця

 

Нові правила передбачають продовження – відповідно до законодавства – термінів дії «карт побиту», а також тимчасових посвідчень особи іноземця (поль. TZTC – йдеться про документи, що видаються іноземцям, які клопочуть про надання міжнародного захисту), якщо терміни спливають у період, на який введено стан епідемічної загрози або стан епідемії. Термін дійсності цих документів продовжується на 30 днів з моменту відкликання того стану, що був останнім.

 

Це рішення важливе, тому що у даний момент тимчасово припинено безпосереднє обслуговування клієнтів. З приводу епідемії коронавіруса воєводські управління та Управління у справах іноземців не приймають відвідувачів. Іноземці можуть користуватися наявними в них документами доти, доки не буде можлива видача нових.

 

Продовження терміну подачі документів

 

Видовження термінів подачі документів є відповідне до закону. Йдеться про: документи про видачу дозволу на проживання, про продовження терміну дії візи, а також про продовження перебування у рамках безвізового руху, якщо термін випадає у період, на який оголошено стан епідемічної загрози або стан епідемії. Так, як і раніше, документи можна подавати в воєводські управління впродовж 30 днів від моменту відкликання того стану, що буде останнім.

 

Вищенаведене рішення стосується іноземців, які клопочуть про:

• видачу дозволу на тимчасове проживання, на постійне проживання, або у якості довготермінового резидента ЄС,

• продовження польської візи (із літерою D) або Шенгенської візи (із літерою C),

• це стосується лише громадян Бразилії, Аргентини, Чілі, Гондурасу, КостаРіки, Нікарагуа, Сінгапуру й Уругваю – продовження періоду перебування у безвізовому русі (така можливість передбачена в угодах про безвізовий рух, укладених із цими державами).

 

Продовження термінів добровільного повернення, що вказані у рішеннях про зобов’язання іноземців до повернення

 

Відповідно до законодавства, видовжується термін добровільного повернення іноземця на батьківщину, вказаний у рішенні про зобов’язання до повернення. Йдеться про термін, що спливає у період, на який проголошено стан епідемічної загрози або стан епідемії. Так, як у випадку інших рішень, викладених у законі, термін продовжується на 30 днів від моменту відкликання того стану, що буде останнім.

 

Обов’язки щодо інформування сторін

 

У період, на який введено стан епідемічної загрози та стан епідемії, не мають застосування правила про бездіяльність органів, а також правила, у яких викладено обов’язки щодо інформування сторони або учасника розгляду справи про те, що її не буде розглянуто у визначений термін. Це означає, що у період розгляду справ про легалізацію перебування та надання міжнародного захисту, сторони не зобов’язані інформувати іншу про зміну терміну розгляду справи.

 

Джерело: Управління в справах іноземців

Додаткові обмеження руху на польсько-українському кордоні

В зв’язку з епідемією вірусу SARS-CoV-2 (коронавірусу) з 7 квітня Україна закриває прикордонний пункт пропуску Гребенне-Рава-Руська.

 

В пунктах пропуску Дорохуськ-Ягодин та Корчова-Краківець державний кордон України можна буде перетнути лише автотранспортом. Будуть здійснюватись вантажні перевезення, натомість пішохідне сполучення відсутнє.

 

Джерело: Державна прикордонна служба України

Звернення Правління ПУГП до українських візових центрів

Кандидати з України, які бажають працювати в Польщі на підставі польської національної візи типу D, користуючись послугами візових центрів, завчасно резервують термін подання відповідної заяви на отримання візи.

 

На жаль, у зв’язку із місцевими вказівками уряду щодо тимчасово призупинення роботи підприємств, Пункти прийому візових анкет до Польщі в Україні тимчасово зачинені до подальшого повідомлення. Нові дати подання документів мають бути встановлені щойно ППВА відновлять свою діяльність.

 

Особи, які мають намір виїхати на роботу до Польщі на підставі заяви про намір доручити роботу іноземцю або дозволу на роботу, відповідно до вимог візових центрів, отримали оригінали даних документів від майбутніх польських роботодавців ще до закриття візових центрів.

 

Кожен з цих документів має чітко визначений термін доручення роботи громадянину України. На жаль, призупинення роботи візових центрів скорочує період виконання праці від одного до майже трьох місяців від запланованого. Польський роботодавець може видати нове доручення, але в такому разі кандидат терміново потребуватиме новий оригінал цього документа.

 

Польські роботодавці та кадрові агенції стурбовані тим, що видача і отримання кандидатом нового оригіналу з новим періодом виконання праці, включаючи вимушену перерву в працевлаштуванні, призведе до додаткового очікування протягом 2-3 тижнів. Відправлення вищезазначених документів за допомогою електронних засобів зв’язку допоможе компенсувати затримку обігу документів, що виникла через стан епідемії.

 

Після відкриття кордонів багато польських підприємств чекатимуть на працівників з України. Задля пришвидшення та впорядкування процедури видачі віз, Польсько-українська господарча палата закликає візові центри уможливити подання вищезазначених документів в  електронному вигляді, як скан-копію документу з печаткою та підписом особи, уповноваженої до внесення доручення  до відповідного державного реєстру, а також з печаткою Управління Праці Повіту.

 

Правління Польсько-української господарчої палати

 

Павел Кулага

Голова комітету ПУГП з питань міграції і працевлаштування

Результати дослідження «Українці в Польщі під час коронавірусної епідемії»

Дослідницьке агентство IRCentrer провели опитування «Українці в Польщі під час коронавірусної епідемії». Головними темами дослідження були настрої іммігрантів з України, які зараз знаходяться в Польщі, їх реакція на кризу, побоювання стосовно власного майбутнього, а також  їх очікування і сфери, в яких вони потребують допомоги.

 

На підставі даних проведеного дослідження можна зробити кілька висновків:

 

  • 60%, тобто майже 2/3 іммігрантів певною мірою відчули наслідки обмежень;
  • 30%, кожен третій втратив роботу повністю або ж був суттєво обмежений;
  • 27%, кожен четвертий має інші проблеми пов’язані з роботою;
  • 26%, кожен четвертий не знає про право перебування в Польщі під час епідемії;
  • 26%, кожен четвертий не знає про право на медичну допомогу;
  • 7 % мусить виїхати з території Польщі;
  • 3% втратили житло;

Ключові очікування українських мігрантів:

 

  • Спрощення зі сторони Польщі для них – 87%;
  • Ефективні дії українського уряду щодо них – 72%;
  • Потребують інформацію про можливості матеріальної підтримки – 67%;
  • Потребують інформацію про можливості психологічної підтримки – 57%;
  • Інформації стосовно положень влади, які б дозволили залишатися в Польщі після закінчення дозволу на проживання.

 

Джерело: Дослідницьке агентство IRCentrer

Якщо ми їх втратимо сьогодні, то завтра в Польщу вони не повернуться

Розмова з Яцеком Пєхотою – президентом Польсько-української господарчої палати

 

– Давайте почнемо, мабуть, з найбільш беззахисної ланки польсько-українських контактів. Від працюючих українців у Польщі. Багато з них втрачають роботу з дня на день. У багатьох проблеми із закінченням дозволів на перебування і роботу в Польщі.

Я.П.: – Положення жорсткі і давно були піддані критиці з боку роботодавців, і абсолютно не допустимі в ситуації надзвичайній. Колишній прем’єр-міністр Марек Белька в телевізійному інтерв’ю назвав це прямо, але влучно: махнути на це рукою. Це означає відразу ж ввести норми, що дозволяють продовжити термін перебування. Українські громадяни мають досить багато інших перешкод.

– Польща економічно багато в чому зобов’язана українським працівникам.

Я.П.: – Згідно з рапортом НБП ми зобов’язані близько 7 відсоткам у нашому ВВП. Але, на нашу думку, це не вся правда, з професором Богданом Вижникевичом ми працюємо над більш детальним рапортом. Потрібно прямо сказати: якщо сьогодні ми втратимо українців, то завтра їх вже не повернемо. Будуть працювати на інших, більш дружелюбних ринках.

– Може потрібно підказати уряду конкретні рішення?

Я.П.: – З вересня минулого року уряд має “готовий” пакет пропонованих положень. Т. зв. Краківська Угода (до складу якої ми входимо, як одна з кількох десятків організацій – підписантів) підготувала в деталях необхідні зміни. Польські норми є виключно жорсткі і бюрократичні. Кампанія “Партнерство і працевлаштування”, ініціаторами якої ми є, давно вже на це звертала увагу.

– Яка доля цих постулатів?

Я.П.: – Нічого не прийнято до уваги. Між тим, сьогодні це особливо нагальна проблема. Працевлаштовані за “сміттєвими” договорами з дня на день втрачають роботу. Мало того, заблокований кордон не дозволяє їм повернутися. Але мова не тільки про звільнення. Наприклад, власник ресторану розриває договір, але хтось інший потребує людей для підтримки порядку, чистоти.

– Це може бути для декого порятунком.

Я.П.: – Але в такому випадку згідно з нормами права потрібно проходити заново всю процедуру отримання дозволу на перебування. Міністерство родини, праці і соціальної політики послаблення процедур поставило в залежність від документу, що визначає міграційну політику держави, а дискусії на цю тему зразу ж викликають найгірші демони. Я опротестував такий підхід. У такому порядку цю проблему ми не вирішимо.

– У питаннях отримання візи і дозволів на перебування Палата допомагає всім зацікавленим в рамках Центру Підтримки, який є ініціативою Польсько-української господарчої палати.

Я.П.: – Так, але не тільки цим займається Центр Підтримки ПУГП. Координатором цих дій є віце-президент ПУГП – Анджей Дрозд. На нашому сайті www.pol-ukr.com ми опублікували, що епідеміологічна загроза різко погіршила умови ведення бізнесу. Ми також, у відповідності з рекомендаціями уряду, працюємо віддалено. Але сумлінно і якісно. Нашу підтримку ми пропонуємо в кількох основних напрямках. За кожен відповідають наші експерти. Насамперед, ми намагаємося надати доступ до найбільш актуальної інформації з Польщі і України. Мова йде, наприклад, про епідеміологічну ситуацію і прийняті пакети допомоги. До речі, український парламент прийняв відповідні рішення щодо змін в податковому кодексі та інших законах швидше, ніж польський.

– На що можуть розраховувати підприємці, зіткнувшись з несподіваними перешкодами?

Я.П.: – Ми здійснюємо інтервенції по обидві сторони кордону. Компанії були часто затримані на ходу. Є проблеми з перевезенням товару, перервані ланцюги поставок. В особливо складному становищі перебувають малі і середні підприємства. Ми до їхніх послуг. Ми знаємо, з ким в адміністрації говорити, як у Польщі, так і Україні.

– На сайті Палати є також інформація, що ПУГП має право на видачу сертифікатів у зв’язку з виникненням так званих форс-мажорних обставин.

Я.П.: – Це в даний момент важливий документ. Після подання документів, що обґрунтовують таку необхідність, ми надаємо безкоштовний сертифікат, який може бути підставою для звільнення від відповідальності за контрактом на території наших держав. Ця можливість стосується виключно компаній-членів Палати.

– Можна собі уявити, що представники бізнесу потребують тепер незалежних консультацій у багатьох ситуаціях.

Я.П.: – Саме тому наші експерти займаються такими консультаціями. Постійно до ваших послуг. Ми також займаємося підтримкою підприємців, які не можуть дістатися до Києва та інших місць України. На замовлення українських компаній ми можемо працювати в Польщі, а польських в Україні. Потрібно мати на увазі, що ми маємо 22 регіональні представництва по обидві сторони кордону. Ми почали проводити опитування, що дозволить нам більш точно визначити основні проблеми і першочергові потреби.

– Це також важкий час для самої Палати.

Я.П.: – Так, це правда, багато наших проектів ми повинні були скасувати або перенести на інші терміни. Це особливо болісно, тому що тільки близько 20 відсотків витрат ПУГП покривають членські внески. На решту треба заробити. Ми розраховуємо на використання пропозицій Антикризового щиту. Не уявляю собі, щоб розвалився створений роками колектив видатних експертів, пов’язаних з Палатою. Тому, незважаючи на труднощі, у нас є конкретні ідеї щодо подальших дій, з урахуванням сучасних технологій.

Розмову вів: Кшиштоф Матлак (eDIALOG)

ПУГП підписала меморандум з питання працевлаштування іноземців

6 вересня в Управлінні міста Кракова був підписаний Меморандум з питання працевлаштування іноземців, підготовлений з метою правильного і сталого розвитку польської економіки і направлений на розгляд уряду Польщі з проханням вжити термінових заходів щодо обмеження негативних наслідків через відсутність працівників на польському ринку праці.

Меморандум містить пропозиції змін в законодавстві, а також пропозиції щодо вдосконалення процедур та передову практику розроблену в ході консультацій між господарчими палатами та асоціаціями, установами бізнес-середовища і локальною владою польських міст.

Стабілізація ринку праці є дуже важливою як для польських підприємців так і для органів місцевого самоврядування. Легально працюючі іноземці сприяють збільшенню прямих і непрямих доходів держави та органів місцевого самоврядування. Важливим є також соціальний аспект працевлаштування іноземців, нові соціальні відносини, більш активна участь іноземців у діяльності місцевих співтовариств.

Серед пропозицій змін до законодавства були, зокрема, вимоги продовження періоду зайнятості на підставі заяви про доручення виконання роботи іноземцем до 12 місяців протягом наступних 18 місяців і відмова від обов’язку отримання нового дозволу на роботу, на тимчасове перебування і роботу, у разі зміни роботи іноземця.

Церемонію підписання меморандуму ініціював Президент міста Кракова п. Яцек Майхровський.

Memorandum (PDF)

 

Fot. Wiesław Majka / krakow.pl

Просування глобальної ініціативи IRIS

В рамках кампанії „Партнерство та працевлаштування” ПУГП долучилась до впровадження етичних стандартів рекрутації IRIS

В рамках соціальної кампанії „Партнерство та працевлаштування” Польсько-українська господарча палата активно долучилась до акції глобальної ініціативи IRIS (International Recruitment Integrity System), яку в Польщі реалізує Міжнародна організація в справах міграції разом з партнерами.

Перший етап акції відбувся в липні цього року. 16 липня в залі Варшавської фондової біржі були представлені ініціатива IRIS та етапи її впровадження в Польщі, під час якого Директор національного офісу в Польщі Міжнародної організації в справах міграції Анна Ростоцька і керівник програми Павел Шалус представили засади глобальної ініціативи IRIS.

IRIS (International Recruitment Integrity System) – це багатостороння ініціатива Міжнародної організації в справах міграції, метою якої є впровадження високих норм етичної рекрутації іноземних працівників. На даний момент система IRIS впроваджується в багатьох країнах Азії, Африки, Північної та Південної Америки, а також в європейських країнах, в тому числі в Польщі і в Україні. Стандарти опрацьовані у співпраці з урядами, роботодавцями, кадровими агенціями, працівниками і становлять істотні переваги для кожної з цих груп. Зокрема працівникам програма IRIS допомагає розпізнавати чесні агенста, зменшує ризик порушення їх прав також розширює доступ до правових засобів захисту. Роботодавцям IRIS дає можливість ідентифікації відповідальних посередників, а також збільшує прозорість в процесі рекрутації персоналу. Для кадрових агенцій забезпечує оптимізацію витрат та створює переваги на ринку. В свою чергу для урядів IRIS має велике значення, оскільки дозволяє упорядкувати міграцію.

В рамках презентації IRIS було проведено дискусійну панель „Етична рекрутація працівників – переваги для роботодавців і рекрутингових агенцій”, в якій взяли активну участь представники ПУГП – віцепрезидент Анджей Дрозд та голова Комітету в справах міграції та працевлаштування і президент одних з найбільших в Польщі рекрутингових компаній Foreign Personnel Service та Greygoose Outsourcing Павел Кулага.

Пан Анджей Дрозд розповів про діяльність ПУГП в справі промоції етичних стандартів зайнятості, в тому числі в рамках соціальної кампанії „Партнерство та працевлаштування”, яка проводиться вже півтора року. Ініціатива спрямована на боротьбу з патологіями ринку праці, які можуть виникнути в процесі прийняття на роботу, також на лінії працівник-агенція-роботодавець.

Доповідач наголосив, що людський капітал є найважливішим елементом розвитку компаній. Він додав, що процес рекрутації працівників є досить дорогим для бізнесу, тому необхідно впроваджувати певні стандарти, які б дозволили гарантувати те, що залучений працівник є достатньо кваліфікованим і є готовим до праці. На його думку впровадження високих стандартів рекрутації працівників мінімізує ризик того, що  витрачаючи значні кошти на послуги рекрутингових агентств, підприємці отримують працівників, які не готові функціонувати в новому культурному контексті та на новому робочому місці.

В свою чергу, Пан Павел Кулага як представник одних з найбільших рекрутингових компаній Польщі, наголосив на тому що впровадження високих стандартів рекрутації в кінцевому підсумку  принесе користь і для бізнесу, і для працівників, і для самих рекрутингових агентств.

Він звернув увагу на те, що іноземні працівники в Польщі стикаються з проблемами пов’язаними з процедурами легалізації перебування та праці, а також з нечесністю з боку деяких рекрутингових компаній, які часто не виконують своїх обов’язків перед працівниками і працедавцями. Особи, які користуються послугами таких агентств, часто втрачають гроші, зазнають порушень своїх прав і можуть у складній ситуації. Це негативно позначається на іміджі всіх рекрутингових агентств. У цьому контексті, на думку Павла Кулаги, важливо, щоб процес рекрутації відповідав певним встановленим стандартам, які б запевнили захист прав і інтересів працівників, що покращило б оцінку діяльності рекрутингових та довіру до них.

З метою представлення деталей ініціативи IRIS та промування етичних стандартів рекрутації працівників 17-18 липня 2019 року був організований навчальний тренінг. Він був проведений експертами IOM і був адресований до рекрутингових агентств, зацікавлених у впроваджені міжнародних стандартів етичної рекрутації. У ньому взяли участь представники найбільших галузевих компаній.

На даний момент Польсько-українська господарча палата приймає активну участь в підготовці до реалізації наступного етапу впровадження в Польщі високих етичних стандартів рекрутації IRIS.

Місто – багатонаціональний простір інтеграції

У п’ятницю 14 червня 2019 року в Центрі Творчості Таргова по вул. Таргова, 56 у Варшаві відбулася конференція «Місто – багатонаціональний простір інтеграції», організаторами якої були Польсько-українська господарча палата та мерія м. Варшави у співпраці з управлінням праці м. Варшави.

Захід, організований в рамках соціальної кампанії «Партнерство та працевлаштування» Польсько-української господарчої палати, був поділений на 4 блоки: Місцеві органи влади, Ринок Праці, Бізнес, Суспільство, і мав на меті спільно з урядом, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями й об’єднаннями роботодавців обговорити поточний стан і перспективи розвитку процесів інтеграції у широкому розімінні цього поняття.

Конференцію урочисто відкрили Яцек Пєхота, Президент ПУГП, і Міхал Ольшевський, Віце-президент м. Варшави. Участь у конференції взяли, зокрема, представники центральних органів влади й органів місцевого самоврядування, ділового світу та засобів масової інформації.

Павел Кулага, Голова Foreign Personnel Service, Голова Комітету ПУГП з питань міграції та працевлаштування, виступив з презентацією рапорту «СОЦІАЛЬНИЙ ПРОФІЛЬ ТРУДОВОГО МІГРАНТА З УКРАЇНИ» – дослідження, ініційованого Польсько-українською господарчою палатою і Foreign Personnel Service і реалізованого дослідницьким центром «Центр соціальних досліджень» Національного університету «Острозька академія» в рамках соціальної кампанії «Партнерство та працевлаштування».

У першій частині зустрічі були представлені заходи міст і місцевих органів влади щодо інтеграції іноземців. Участь у дискусії взяли представники управлінь міст Варшави, Лодзі, Любліна, Вроцлава та Гданська.

У другій панельній дискусії, Ринок Праці, були обговорені закони і нормативні акти. Звернено увагу на проблеми і помилки, які виникають у роботі, зловживання, особливо агентств із тимчасового працевлаштування. Одним з найважливіших питань у сфері правомірності працевлаштування іноземців залишається аспект співробітництва між усіма установами, що беруть участь у доступі іноземців до ринку праці.

Чергова панельна дискусія була присвячена темі бізнесу. Наведено приклади хороших практик у працевлаштуванні іноземців, особливу увагу було приділено відповідному інформуванні щодо умов роботи, умов заробітної плати, умов проживання і т.д. Учасники дискусії звернули увагу на запроваджені фінансовими установами рішення, пов’язані з мовним аспектом обслуговування  клієнта, а також згадали про німецьку реформу працевлаштування іноземців і загрози для польського ринку праці.

В останньому блоці під назвою Суспільство особливу увагу було приділено ролі інтеграції в багатокультурному суспільстві. Представники різних громадських організацій говорили, зокрема, про те, як інтегрувати мігрантів у польське суспільство.

Під час обідньої перерви учасники конференції взяли участь у майстер-класі під назвою Одеська кухня, організованому в рамках проекту “Спільна кухня: міжнародні тренінги Бемова”.

Важливо спростити працевлаштування українців у Польщі

ПУГП: Після відкриття ринку праці в Німеччині в 2020 році масового виїзду українських працівників з Польщі не відбудеться

Законодавчі норми, прийняті на минулому тижні парламентом Німеччини, які спростять наступного року процедури працевлаштування особам, які не є громадянами держав ЄС, не призведуть до масового виїзду українських робітників з Польщі, чого побоюються польські підприємці.

Проте Польщі варто прискорити роботу в справі спрощення процедур працевлаштування та запропонувати нові ініціативи щодо інтеграції українських працівників з тим,, щоб польський ринок праці був конкурентоспроможним в порівнянні з німецьким та заохочував мігрантів залишатися в країні – стверджують експерти Польсько-української господарчої палати.

Німеччина ставить на висококваліфікованих працівників

Позиція Палати була викладена під час зустрічі з журналістами, яка була проведена 10 червня у Варшаві в рамках соціальної кампанії “Партнерство та працевлаштування”. В ній взяли участь Анджей Дрозд, віце-президент Польсько-української господарчої палати, Павел Кулага, президент рекрутингової компанії Foreign Personnel Service, Катажина Зілковська, юридичний консультант C & C Chakowski & Ciszek та доктор Марек Беніо, віце-президент Ініціативи трудової мобільності.

Як пояснила Катажина Зілковська, прийняті 7 червня, Бундестагом нововведення не спричинять широкого відкриття німецького ринку праці для працівників з України та інших країн. Скористатися з полегшень з 2020 року зможуть лише працівники, які мають відповідну визнану кваліфікацію, або працюють в певних галузях, таких як ІТ, за умови якщо зможуть продемонстровати достатній професійний досвід.

За словами Павла Кулага, президента Foreign Personnel Service, спрощення процедур працевлаштування в Німеччині не охоплюють працівників, які зараз працюють на промислових підприємствах Польщі та тих, що приїжджають на сезонні роботи.

Потрібні спрощення процедур працевлаштування в Польщі для іноземців

Тим не менше, як підкреслює віце-президент Польсько-української господарчої палати Анджей Дрозд, це має стимулювати польську владу до спрощення адміністративних процедур у працевлаштуванні іноземців. Додатково потрібно впровадити кілька заходів, що сприятимуть їх кращій інтеграції, на приклад організовувати безкоштовні курси польської мови. Також важливо лібералізувати процедури легалізації роботи та проживання іноземців у Польщі, – зазначив Анджей Дрозд.

Заступник президента Правління Ініціативи трудової мобільності, доктор Марек Беніо, підкреслив, що без такої реформи Польща швидко втратить свою привабливість для іноземних працівників в конкурентній боротьбі з німецьким ринком праці. «Ті українці, які вже оселилися в нашій країні, масово не поїдуть до Німеччини. Але нові мігранти вже зможуть вибирати – або скористатися простими процедурами легалізації працевлаштування в Німеччині, або йти складною дорогою в Польщі. Без реформи адміністративних процедур приплив нових працівників з України може скоротитися, – сказав доктор Марек Беніо.

Крім того, як підкреслила директор національного офісу Міжнародної організації з міграції Анна Ростоцька, ми не повинні забувати про інтеграцію мігрантів як важливим елементі побудови відкритого, толерантного суспільства, заснованому на громадському діалозі та повазі до представників інших культур.

 

 

«СОЦІАЛЬНИЙ ПРОФІЛЬ ТРУДОВОГО МІГРАНТА З УКРАЇНИ» – рапорт Польсько-української господарчої палати та Foreign Personnel Service

У середу, 10 квітня 2019 р. під час дискусії «Громадянин України як працівник у Польщі. Висновки з соціальної кампанії «Партнерствo та працевлаштування», ініційованої Польсько-українською господарчою палатою» в рамках Baltic Business Forum був представлений рапорт «СОЦІАЛЬНИЙ ПРОФІЛЬ ТРУДОВОГО МІГРАНТА З УКРАЇНИ». Цей рапорт є результатом науково-дослідного проекту, проведеного на початку 2019 р. дослідницьким центром «Центр соціальних досліджень» Національного університету «Острозька академія» на замовлення Польсько-української господарчої палати і Foreign Personnel Service в рамках соціальної кампанії «Партнерство та працевлаштування». У дискусії взяли участь представники урядів України та Польщі, органів місцевого самоврядування, роботодавців, агентств із працевлаштування, а також громадських організацій, що представляють інтереси іноземців у Польщі. У ролі модератора виступив Президент Польсько-української господарчої палати Яцек Пєхота.

Згідно з рапортом, 64% трудових мігрантів з України, як і раніше, планує працювати за кордоном, з них 82% – вже протягом 2019 року. Майже 60% респондентів, що найближчим часом мають намір працювати за кордоном, оберуть Польщу. В Німеччину поїде 18% опитаних, а Чехію вибере кожен десятий трудовий мігрант. «Попри побоювання польських роботодавців, пов’язані з відкриттям німецького ринку для працівників з країн, що не входять в Європейський Союз, більшість українських трудових мігрантів найближчим часом планує продовжувати працювати в Польщі. Це гарна новина для польського ринку праці, адже саме працівники з України все частіше заповнюють вільні робочі місця в польських компаніях. А якщо українці, як і раніше, готові працювати в Польщі, то держава і бізнес повинні допомогти їм  розв’язувати проблеми, з якими вони стикаються в нашій країні», – коментує Яцек Пєхота.

На важкі умови праці і погані житлові умови в Польщі скаржиться 25% працівників з України. Саме це для 30% респондентів може бути підставою для виїзду з країни. Ще 6% респондентів скаржаться на негативне ставлення місцевого населення до українців. «Працівник з України не машина і має свої потреби. Дуже потрібна підтримка держав – Польщі і України. Обидві ці держави отримують користь від того, що українці працюють у Польщі, і повинні інформувати українців про належні їм права й обов’язки. Які потреби мають українці – в основному це допомога в адаптації, вивченні польської мови, підтримка сімей (інформування, наприклад, як записати дитину в школу, дитячий садочок), підвищення правової свідомості», – звертає увагу Мирослава Керик, Президент фонду «Наш вибір».

Магдалена Свеклей, радник міністра Ельжбєти Рафальської, запевняє, що ведуться роботи над новою міграційною політикою, які координують МВСіА Польщі у співпраці з усіма відомствами, в тому числі МРПіСП і МііР. Важливими елементами цієї політики є інтеграція й питання ринку праці. «Міністерство також робить свій внесок у роботу кампанії «Партнерство та працевлаштування». Ми перекладаємо всю необхідну інформацію на іноземні мови, у тому числі українську. В Державній інспекції праці вже понад рік працює людина, яка приймає скарги українською мовою», – зазначила Магдалена Свеклей.

Ще однією проблемою, на яку скаржаться як роботодавці, так і працівники, є складний процес легалізації перебування і праці іноземців. Голова Комітету з питань міграції та працевлаштування Польсько-української господарчої палати, Президент Foreign Personnel Service Павел Кулага звертає увагу на специфіку даної проблеми: «Термін видачі дозволу (на перебування і роботу – ред.) коливається від 1,5 до 6 місяців в окремих воєводствах. Складається враження, що це можна робити набагато швидше. У зв’язку з цією ситуацією ми ініціювали перші судові процеси. Ми також чекаємо на довго обіцяне продовження дії заяви про намір доручити виконання роботи іноземцеві до 1 року».

За даними опитування, 49% українських мігрантів хоче постійно проживати за кордоном, а 13% з них вже роблять певні кроки в цьому напрямку, решта чекає сприятливих умов. 61% респондентів, які планують емігрувати, хоче переїхати в Польщу, 17% – Німеччину, 11% – у Чехію. При цьому 39% не готові покинути свою батьківщину. 12% респондентів поки що не прийняли рішення. Експерт соціальної кампанії «Партнерство та працевлаштування», Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник підкреслює: «За оцінками Українського інституту демографії в кінці 2030 року кількість працеспроможного населення України скоротиться на 2,9 млн осіб. Наша асоціація вже зараз піднімає питання про залучення трудових мігрантів в Україну. Україна повинна вибудовувати свою міграційну політику, керуючись досвідом Польщі, яка в 2004-2005 роках підготувала програму по спрощеному працевлаштуванню іноземців. Кампанія «Партнерство та працевлаштування» – це найбільш серйозний проект, який виконується і допомагає українцям за кордоном».

На завершення дискусії Президент Польсько-української господарчої палати Яцек Пєхота запросив всіх охочих приєднатися до соціальної кампанії «Партнерство та працевлаштування»: «Ми хочемо разом боротися за те, щоб було якомога менше патологій у сфері підбору персоналу та працевлаштування українських працівників, щоб українські роботодавці мали контакт з українськими працівниками, які працюють у Польщі».

Кампанія «Партнерство та працевлаштування» була ініційована рік тому, під час 10 BBF у Свіноуйсці. Її основною метою є боротьба з патологіями на ринку підбору персоналу та працевлаштування громадян України у Польщі і Україні, підвищення правової свідомості мігрантів, а також підтримка у процесі адаптації працівників з України в Польщі та після повернення на батьківщину. Кампанія ведеться паралельно в Польщі і в Україні, завдяки активним діям залучених партнерів.

До кампанії приєдналися: Foreign Personnel Service, Greygoose Outsourcing, BNP Paribas, МОМ – Міжнародна організація з міграції, Товариство юридичної допомоги, Фонд «Наш Вибір», Міжгалузева профспілка українських працівників у Польщі, Фонд Refugee.pl, La Strada – Фонд протидії торгівлі людьми і рабства, Всеукраїнська Асоціація компаній з міжнародного працевлаштування, Фонд Велес+, Громадська організація «Безпечний світ». Почесний патронат кампанії надало Посольство України в Республіці Польща, медіа-партнер – Rzeczpospolita.

 

Методологія дослідження

Терміни проведення дослідження: 20 грудня 2018 р. – 15 січня 2019 р. Дослідження було виконано методом телефонних інтерв’ю на основі розробленої анкети. Під час дослідження було опитано 1025 респондентів віком від 18 років з усіх регіонів України, за винятком Криму й окупованих територій Донецької і Луганської областей. Вибірка опитування будувалася методом генерації випадкових чисел. Теоретична похибка вибірки (з врахуванням дизайн-ефекту – 1.1) не перевищує 3,1% з імовірністю 0,95.

Дослідження було ініційоване Польсько-українською господарчою палатою і Foreign Personnel Serviceв рамках соціальної кампанії «Партнерство та працевлаштування». Дослідження реалізовано дослідницьким центром «Центр соціальних досліджень» Національного університету «Острозька академія».

РАПОРТ