Розмова з Яцеком Пєхотою – президентом Польсько-української господарчої палати

– Давайте почнемо, мабуть, з найбільш беззахисної ланки польсько-українських контактів. Від працюючих українців у Польщі. Багато з них втрачають роботу з дня на день. У багатьох проблеми із закінченням дозволів на перебування і роботу в Польщі.

Я.П.: – Положення жорсткі і давно були піддані критиці з боку роботодавців, і абсолютно не допустимі в ситуації надзвичайній. Колишній прем’єр-міністр Марек Белька в телевізійному інтерв’ю назвав це прямо, але влучно: махнути на це рукою. Це означає відразу ж ввести норми, що дозволяють продовжити термін перебування. Українські громадяни мають досить багато інших перешкод.

– Польща економічно багато в чому зобов’язана українським працівникам.

Я.П.: – Згідно з рапортом НБП ми зобов’язані близько 7 відсоткам у нашому ВВП. Але, на нашу думку, це не вся правда, з професором Богданом Вижникевичом ми працюємо над більш детальним рапортом. Потрібно прямо сказати: якщо сьогодні ми втратимо українців, то завтра їх вже не повернемо. Будуть працювати на інших, більш дружелюбних ринках.

– Може потрібно підказати уряду конкретні рішення?

Я.П.: – З вересня минулого року уряд має “готовий” пакет пропонованих положень. Т. зв. Краківська Угода (до складу якої ми входимо, як одна з кількох десятків організацій – підписантів) підготувала в деталях необхідні зміни. Польські норми є виключно жорсткі і бюрократичні. Кампанія “Партнерство і працевлаштування”, ініціаторами якої ми є, давно вже на це звертала увагу.

– Яка доля цих постулатів?

Я.П.: – Нічого не прийнято до уваги. Між тим, сьогодні це особливо нагальна проблема. Працевлаштовані за “сміттєвими” договорами з дня на день втрачають роботу. Мало того, заблокований кордон не дозволяє їм повернутися. Але мова не тільки про звільнення. Наприклад, власник ресторану розриває договір, але хтось інший потребує людей для підтримки порядку, чистоти.

– Це може бути для декого порятунком.

Я.П.: – Але в такому випадку згідно з нормами права потрібно проходити заново всю процедуру отримання дозволу на перебування. Міністерство родини, праці і соціальної політики послаблення процедур поставило в залежність від документу, що визначає міграційну політику держави, а дискусії на цю тему зразу ж викликають найгірші демони. Я опротестував такий підхід. У такому порядку цю проблему ми не вирішимо.

– У питаннях отримання візи і дозволів на перебування Палата допомагає всім зацікавленим в рамках Центру Підтримки, який є ініціативою Польсько-української господарчої палати.

Я.П.: – Так, але не тільки цим займається Центр Підтримки ПУГП. Координатором цих дій є віце-президент ПУГП – Анджей Дрозд. На нашому сайті www.pol-ukr.com ми опублікували, що епідеміологічна загроза різко погіршила умови ведення бізнесу. Ми також, у відповідності з рекомендаціями уряду, працюємо віддалено. Але сумлінно і якісно. Нашу підтримку ми пропонуємо в кількох основних напрямках. За кожен відповідають наші експерти. Насамперед, ми намагаємося надати доступ до найбільш актуальної інформації з Польщі і України. Мова йде, наприклад, про епідеміологічну ситуацію і прийняті пакети допомоги. До речі, український парламент прийняв відповідні рішення щодо змін в податковому кодексі та інших законах швидше, ніж польський.

– На що можуть розраховувати підприємці, зіткнувшись з несподіваними перешкодами?

Я.П.: – Ми здійснюємо інтервенції по обидві сторони кордону. Компанії були часто затримані на ходу. Є проблеми з перевезенням товару, перервані ланцюги поставок. В особливо складному становищі перебувають малі і середні підприємства. Ми до їхніх послуг. Ми знаємо, з ким в адміністрації говорити, як у Польщі, так і Україні.

– На сайті Палати є також інформація, що ПУГП має право на видачу сертифікатів у зв’язку з виникненням так званих форс-мажорних обставин.

Я.П.: – Це в даний момент важливий документ. Після подання документів, що обґрунтовують таку необхідність, ми надаємо безкоштовний сертифікат, який може бути підставою для звільнення від відповідальності за контрактом на території наших держав. Ця можливість стосується виключно компаній-членів Палати.

– Можна собі уявити, що представники бізнесу потребують тепер незалежних консультацій у багатьох ситуаціях.

Я.П.: – Саме тому наші експерти займаються такими консультаціями. Постійно до ваших послуг. Ми також займаємося підтримкою підприємців, які не можуть дістатися до Києва та інших місць України. На замовлення українських компаній ми можемо працювати в Польщі, а польських в Україні. Потрібно мати на увазі, що ми маємо 22 регіональні представництва по обидві сторони кордону. Ми почали проводити опитування, що дозволить нам більш точно визначити основні проблеми і першочергові потреби.

– Це також важкий час для самої Палати.

Я.П.: – Так, це правда, багато наших проектів ми повинні були скасувати або перенести на інші терміни. Це особливо болісно, тому що тільки близько 20 відсотків витрат ПУГП покривають членські внески. На решту треба заробити. Ми розраховуємо на використання пропозицій Антикризового щиту. Не уявляю собі, щоб розвалився створений роками колектив видатних експертів, пов’язаних з Палатою. Тому, незважаючи на труднощі, у нас є конкретні ідеї щодо подальших дій, з урахуванням сучасних технологій.

Розмову вів: Кшиштоф Матлак (eDIALOG)

6 вересня в Управлінні міста Кракова був підписаний Меморандум з питання працевлаштування іноземців, підготовлений з метою правильного і сталого розвитку польської економіки і направлений на розгляд уряду Польщі з проханням вжити термінових заходів щодо обмеження негативних наслідків через відсутність працівників на польському ринку праці.

Меморандум містить пропозиції змін в законодавстві, а також пропозиції щодо вдосконалення процедур та передову практику розроблену в ході консультацій між господарчими палатами та асоціаціями, установами бізнес-середовища і локальною владою польських міст.

Стабілізація ринку праці є дуже важливою як для польських підприємців так і для органів місцевого самоврядування. Легально працюючі іноземці сприяють збільшенню прямих і непрямих доходів держави та органів місцевого самоврядування. Важливим є також соціальний аспект працевлаштування іноземців, нові соціальні відносини, більш активна участь іноземців у діяльності місцевих співтовариств.

Серед пропозицій змін до законодавства були, зокрема, вимоги продовження періоду зайнятості на підставі заяви про доручення виконання роботи іноземцем до 12 місяців протягом наступних 18 місяців і відмова від обов’язку отримання нового дозволу на роботу, на тимчасове перебування і роботу, у разі зміни роботи іноземця.

Церемонію підписання меморандуму ініціював Президент міста Кракова п. Яцек Майхровський.

Memorandum (PDF)

Fot. Wiesław Majka / krakow.pl

В рамках кампанії „Партнерство та працевлаштування” ПУГП долучилась до впровадження етичних стандартів рекрутації IRIS

В рамках соціальної кампанії „Партнерство та працевлаштування” Польсько-українська господарча палата активно долучилась до акції глобальної ініціативи IRIS (International Recruitment Integrity System), яку в Польщі реалізує Міжнародна організація в справах міграції разом з партнерами.

Перший етап акції відбувся в липні цього року. 16 липня в залі Варшавської фондової біржі були представлені ініціатива IRIS та етапи її впровадження в Польщі, під час якого Директор національного офісу в Польщі Міжнародної організації в справах міграції Анна Ростоцька і керівник програми Павел Шалус представили засади глобальної ініціативи IRIS.

IRIS (International Recruitment Integrity System) – це багатостороння ініціатива Міжнародної організації в справах міграції, метою якої є впровадження високих норм етичної рекрутації іноземних працівників. На даний момент система IRIS впроваджується в багатьох країнах Азії, Африки, Північної та Південної Америки, а також в європейських країнах, в тому числі в Польщі і в Україні. Стандарти опрацьовані у співпраці з урядами, роботодавцями, кадровими агенціями, працівниками і становлять істотні переваги для кожної з цих груп. Зокрема працівникам програма IRIS допомагає розпізнавати чесні агенста, зменшує ризик порушення їх прав також розширює доступ до правових засобів захисту. Роботодавцям IRIS дає можливість ідентифікації відповідальних посередників, а також збільшує прозорість в процесі рекрутації персоналу. Для кадрових агенцій забезпечує оптимізацію витрат та створює переваги на ринку. В свою чергу для урядів IRIS має велике значення, оскільки дозволяє упорядкувати міграцію.

В рамках презентації IRIS було проведено дискусійну панель „Етична рекрутація працівників – переваги для роботодавців і рекрутингових агенцій”, в якій взяли активну участь представники ПУГП – віцепрезидент Анджей Дрозд та голова Комітету в справах міграції та працевлаштування і президент одних з найбільших в Польщі рекрутингових компаній Foreign Personnel Service та Greygoose Outsourcing Павел Кулага.

Пан Анджей Дрозд розповів про діяльність ПУГП в справі промоції етичних стандартів зайнятості, в тому числі в рамках соціальної кампанії „Партнерство та працевлаштування”, яка проводиться вже півтора року. Ініціатива спрямована на боротьбу з патологіями ринку праці, які можуть виникнути в процесі прийняття на роботу, також на лінії працівник-агенція-роботодавець.

Доповідач наголосив, що людський капітал є найважливішим елементом розвитку компаній. Він додав, що процес рекрутації працівників є досить дорогим для бізнесу, тому необхідно впроваджувати певні стандарти, які б дозволили гарантувати те, що залучений працівник є достатньо кваліфікованим і є готовим до праці. На його думку впровадження високих стандартів рекрутації працівників мінімізує ризик того, що  витрачаючи значні кошти на послуги рекрутингових агентств, підприємці отримують працівників, які не готові функціонувати в новому культурному контексті та на новому робочому місці.

В свою чергу, Пан Павел Кулага як представник одних з найбільших рекрутингових компаній Польщі, наголосив на тому що впровадження високих стандартів рекрутації в кінцевому підсумку  принесе користь і для бізнесу, і для працівників, і для самих рекрутингових агентств.

Він звернув увагу на те, що іноземні працівники в Польщі стикаються з проблемами пов’язаними з процедурами легалізації перебування та праці, а також з нечесністю з боку деяких рекрутингових компаній, які часто не виконують своїх обов’язків перед працівниками і працедавцями. Особи, які користуються послугами таких агентств, часто втрачають гроші, зазнають порушень своїх прав і можуть у складній ситуації. Це негативно позначається на іміджі всіх рекрутингових агентств. У цьому контексті, на думку Павла Кулаги, важливо, щоб процес рекрутації відповідав певним встановленим стандартам, які б запевнили захист прав і інтересів працівників, що покращило б оцінку діяльності рекрутингових та довіру до них.

З метою представлення деталей ініціативи IRIS та промування етичних стандартів рекрутації працівників 17-18 липня 2019 року був організований навчальний тренінг. Він був проведений експертами IOM і був адресований до рекрутингових агентств, зацікавлених у впроваджені міжнародних стандартів етичної рекрутації. У ньому взяли участь представники найбільших галузевих компаній.

На даний момент Польсько-українська господарча палата приймає активну участь в підготовці до реалізації наступного етапу впровадження в Польщі високих етичних стандартів рекрутації IRIS.

У п’ятницю 14 червня 2019 року в Центрі Творчості Таргова по вул. Таргова, 56 у Варшаві відбулася конференція «Місто – багатонаціональний простір інтеграції», організаторами якої були Польсько-українська господарча палата та мерія м. Варшави у співпраці з управлінням праці м. Варшави.

Захід, організований в рамках соціальної кампанії «Партнерство та працевлаштування» Польсько-української господарчої палати, був поділений на 4 блоки: Місцеві органи влади, Ринок Праці, Бізнес, Суспільство, і мав на меті спільно з урядом, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями й об’єднаннями роботодавців обговорити поточний стан і перспективи розвитку процесів інтеграції у широкому розімінні цього поняття.

Конференцію урочисто відкрили Яцек Пєхота, Президент ПУГП, і Міхал Ольшевський, Віце-президент м. Варшави. Участь у конференції взяли, зокрема, представники центральних органів влади й органів місцевого самоврядування, ділового світу та засобів масової інформації.

Павел Кулага, Голова Foreign Personnel Service, Голова Комітету ПУГП з питань міграції та працевлаштування, виступив з презентацією рапорту «СОЦІАЛЬНИЙ ПРОФІЛЬ ТРУДОВОГО МІГРАНТА З УКРАЇНИ» – дослідження, ініційованого Польсько-українською господарчою палатою і Foreign Personnel Service і реалізованого дослідницьким центром «Центр соціальних досліджень» Національного університету «Острозька академія» в рамках соціальної кампанії «Партнерство та працевлаштування».

У першій частині зустрічі були представлені заходи міст і місцевих органів влади щодо інтеграції іноземців. Участь у дискусії взяли представники управлінь міст Варшави, Лодзі, Любліна, Вроцлава та Гданська.

У другій панельній дискусії, Ринок Праці, були обговорені закони і нормативні акти. Звернено увагу на проблеми і помилки, які виникають у роботі, зловживання, особливо агентств із тимчасового працевлаштування. Одним з найважливіших питань у сфері правомірності працевлаштування іноземців залишається аспект співробітництва між усіма установами, що беруть участь у доступі іноземців до ринку праці.

Чергова панельна дискусія була присвячена темі бізнесу. Наведено приклади хороших практик у працевлаштуванні іноземців, особливу увагу було приділено відповідному інформуванні щодо умов роботи, умов заробітної плати, умов проживання і т.д. Учасники дискусії звернули увагу на запроваджені фінансовими установами рішення, пов’язані з мовним аспектом обслуговування  клієнта, а також згадали про німецьку реформу працевлаштування іноземців і загрози для польського ринку праці.

В останньому блоці під назвою Суспільство особливу увагу було приділено ролі інтеграції в багатокультурному суспільстві. Представники різних громадських організацій говорили, зокрема, про те, як інтегрувати мігрантів у польське суспільство.

Під час обідньої перерви учасники конференції взяли участь у майстер-класі під назвою Одеська кухня, організованому в рамках проекту “Спільна кухня: міжнародні тренінги Бемова”.

ПУГП: Після відкриття ринку праці в Німеччині в 2020 році масового виїзду українських працівників з Польщі не відбудеться

Законодавчі норми, прийняті на минулому тижні парламентом Німеччини, які спростять наступного року процедури працевлаштування особам, які не є громадянами держав ЄС, не призведуть до масового виїзду українських робітників з Польщі, чого побоюються польські підприємці.

Проте Польщі варто прискорити роботу в справі спрощення процедур працевлаштування та запропонувати нові ініціативи щодо інтеграції українських працівників з тим,, щоб польський ринок праці був конкурентоспроможним в порівнянні з німецьким та заохочував мігрантів залишатися в країні – стверджують експерти Польсько-української господарчої палати.

Німеччина ставить на висококваліфікованих працівників

Позиція Палати була викладена під час зустрічі з журналістами, яка була проведена 10 червня у Варшаві в рамках соціальної кампанії “Партнерство та працевлаштування”. В ній взяли участь Анджей Дрозд, віце-президент Польсько-української господарчої палати, Павел Кулага, президент рекрутингової компанії Foreign Personnel Service, Катажина Зілковська, юридичний консультант C & C Chakowski & Ciszek та доктор Марек Беніо, віце-президент Ініціативи трудової мобільності.

Як пояснила Катажина Зілковська, прийняті 7 червня, Бундестагом нововведення не спричинять широкого відкриття німецького ринку праці для працівників з України та інших країн. Скористатися з полегшень з 2020 року зможуть лише працівники, які мають відповідну визнану кваліфікацію, або працюють в певних галузях, таких як ІТ, за умови якщо зможуть продемонстровати достатній професійний досвід.

За словами Павла Кулага, президента Foreign Personnel Service, спрощення процедур працевлаштування в Німеччині не охоплюють працівників, які зараз працюють на промислових підприємствах Польщі та тих, що приїжджають на сезонні роботи.

Потрібні спрощення процедур працевлаштування в Польщі для іноземців

Тим не менше, як підкреслює віце-президент Польсько-української господарчої палати Анджей Дрозд, це має стимулювати польську владу до спрощення адміністративних процедур у працевлаштуванні іноземців. Додатково потрібно впровадити кілька заходів, що сприятимуть їх кращій інтеграції, на приклад організовувати безкоштовні курси польської мови. Також важливо лібералізувати процедури легалізації роботи та проживання іноземців у Польщі, – зазначив Анджей Дрозд.

Заступник президента Правління Ініціативи трудової мобільності, доктор Марек Беніо, підкреслив, що без такої реформи Польща швидко втратить свою привабливість для іноземних працівників в конкурентній боротьбі з німецьким ринком праці. «Ті українці, які вже оселилися в нашій країні, масово не поїдуть до Німеччини. Але нові мігранти вже зможуть вибирати – або скористатися простими процедурами легалізації працевлаштування в Німеччині, або йти складною дорогою в Польщі. Без реформи адміністративних процедур приплив нових працівників з України може скоротитися, – сказав доктор Марек Беніо.

Крім того, як підкреслила директор національного офісу Міжнародної організації з міграції Анна Ростоцька, ми не повинні забувати про інтеграцію мігрантів як важливим елементі побудови відкритого, толерантного суспільства, заснованому на громадському діалозі та повазі до представників інших культур.

У середу, 10 квітня 2019 р. під час дискусії «Громадянин України як працівник у Польщі. Висновки з соціальної кампанії «Партнерствo та працевлаштування», ініційованої Польсько-українською господарчою палатою» в рамках Baltic Business Forum був представлений рапорт «СОЦІАЛЬНИЙ ПРОФІЛЬ ТРУДОВОГО МІГРАНТА З УКРАЇНИ». Цей рапорт є результатом науково-дослідного проекту, проведеного на початку 2019 р. дослідницьким центром «Центр соціальних досліджень» Національного університету «Острозька академія» на замовлення Польсько-української господарчої палати і Foreign Personnel Service в рамках соціальної кампанії «Партнерство та працевлаштування». У дискусії взяли участь представники урядів України та Польщі, органів місцевого самоврядування, роботодавців, агентств із працевлаштування, а також громадських організацій, що представляють інтереси іноземців у Польщі. У ролі модератора виступив Президент Польсько-української господарчої палати Яцек Пєхота.

Згідно з рапортом, 64% трудових мігрантів з України, як і раніше, планує працювати за кордоном, з них 82% – вже протягом 2019 року. Майже 60% респондентів, що найближчим часом мають намір працювати за кордоном, оберуть Польщу. В Німеччину поїде 18% опитаних, а Чехію вибере кожен десятий трудовий мігрант. «Попри побоювання польських роботодавців, пов’язані з відкриттям німецького ринку для працівників з країн, що не входять в Європейський Союз, більшість українських трудових мігрантів найближчим часом планує продовжувати працювати в Польщі. Це гарна новина для польського ринку праці, адже саме працівники з України все частіше заповнюють вільні робочі місця в польських компаніях. А якщо українці, як і раніше, готові працювати в Польщі, то держава і бізнес повинні допомогти їм  розв’язувати проблеми, з якими вони стикаються в нашій країні», – коментує Яцек Пєхота.

На важкі умови праці і погані житлові умови в Польщі скаржиться 25% працівників з України. Саме це для 30% респондентів може бути підставою для виїзду з країни. Ще 6% респондентів скаржаться на негативне ставлення місцевого населення до українців. «Працівник з України не машина і має свої потреби. Дуже потрібна підтримка держав – Польщі і України. Обидві ці держави отримують користь від того, що українці працюють у Польщі, і повинні інформувати українців про належні їм права й обов’язки. Які потреби мають українці – в основному це допомога в адаптації, вивченні польської мови, підтримка сімей (інформування, наприклад, як записати дитину в школу, дитячий садочок), підвищення правової свідомості», – звертає увагу Мирослава Керик, Президент фонду «Наш вибір».

Магдалена Свеклей, радник міністра Ельжбєти Рафальської, запевняє, що ведуться роботи над новою міграційною політикою, які координують МВСіА Польщі у співпраці з усіма відомствами, в тому числі МРПіСП і МііР. Важливими елементами цієї політики є інтеграція й питання ринку праці. «Міністерство також робить свій внесок у роботу кампанії «Партнерство та працевлаштування». Ми перекладаємо всю необхідну інформацію на іноземні мови, у тому числі українську. В Державній інспекції праці вже понад рік працює людина, яка приймає скарги українською мовою», – зазначила Магдалена Свеклей.

Ще однією проблемою, на яку скаржаться як роботодавці, так і працівники, є складний процес легалізації перебування і праці іноземців. Голова Комітету з питань міграції та працевлаштування Польсько-української господарчої палати, Президент Foreign Personnel Service Павел Кулага звертає увагу на специфіку даної проблеми: «Термін видачі дозволу (на перебування і роботу – ред.) коливається від 1,5 до 6 місяців в окремих воєводствах. Складається враження, що це можна робити набагато швидше. У зв’язку з цією ситуацією ми ініціювали перші судові процеси. Ми також чекаємо на довго обіцяне продовження дії заяви про намір доручити виконання роботи іноземцеві до 1 року».

За даними опитування, 49% українських мігрантів хоче постійно проживати за кордоном, а 13% з них вже роблять певні кроки в цьому напрямку, решта чекає сприятливих умов. 61% респондентів, які планують емігрувати, хоче переїхати в Польщу, 17% – Німеччину, 11% – у Чехію. При цьому 39% не готові покинути свою батьківщину. 12% респондентів поки що не прийняли рішення. Експерт соціальної кампанії «Партнерство та працевлаштування», Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник підкреслює: «За оцінками Українського інституту демографії в кінці 2030 року кількість працеспроможного населення України скоротиться на 2,9 млн осіб. Наша асоціація вже зараз піднімає питання про залучення трудових мігрантів в Україну. Україна повинна вибудовувати свою міграційну політику, керуючись досвідом Польщі, яка в 2004-2005 роках підготувала програму по спрощеному працевлаштуванню іноземців. Кампанія «Партнерство та працевлаштування» – це найбільш серйозний проект, який виконується і допомагає українцям за кордоном».

На завершення дискусії Президент Польсько-української господарчої палати Яцек Пєхота запросив всіх охочих приєднатися до соціальної кампанії «Партнерство та працевлаштування»: «Ми хочемо разом боротися за те, щоб було якомога менше патологій у сфері підбору персоналу та працевлаштування українських працівників, щоб українські роботодавці мали контакт з українськими працівниками, які працюють у Польщі».

Кампанія «Партнерство та працевлаштування» була ініційована рік тому, під час 10 BBF у Свіноуйсці. Її основною метою є боротьба з патологіями на ринку підбору персоналу та працевлаштування громадян України у Польщі і Україні, підвищення правової свідомості мігрантів, а також підтримка у процесі адаптації працівників з України в Польщі та після повернення на батьківщину. Кампанія ведеться паралельно в Польщі і в Україні, завдяки активним діям залучених партнерів.

До кампанії приєдналися: Foreign Personnel Service, Greygoose Outsourcing, BNP Paribas, МОМ – Міжнародна організація з міграції, Товариство юридичної допомоги, Фонд «Наш Вибір», Міжгалузева профспілка українських працівників у Польщі, Фонд Refugee.pl, La Strada – Фонд протидії торгівлі людьми і рабства, Всеукраїнська Асоціація компаній з міжнародного працевлаштування, Фонд Велес+, Громадська організація «Безпечний світ». Почесний патронат кампанії надало Посольство України в Республіці Польща, медіа-партнер – Rzeczpospolita.

Методологія дослідження

Терміни проведення дослідження: 20 грудня 2018 р. – 15 січня 2019 р. Дослідження було виконано методом телефонних інтерв’ю на основі розробленої анкети. Під час дослідження було опитано 1025 респондентів віком від 18 років з усіх регіонів України, за винятком Криму й окупованих територій Донецької і Луганської областей. Вибірка опитування будувалася методом генерації випадкових чисел. Теоретична похибка вибірки (з врахуванням дизайн-ефекту – 1.1) не перевищує 3,1% з імовірністю 0,95.

Дослідження було ініційоване Польсько-українською господарчою палатою і Foreign Personnel Serviceв рамках соціальної кампанії «Партнерство та працевлаштування». Дослідження реалізовано дослідницьким центром «Центр соціальних досліджень» Національного університету «Острозька академія».

РАПОРТ