Українці в Польщі становлять близько 8% всього економічно активного населення і в останнє десятиліття забезпечили десяту частину росту національного ВВП – так резюмував вплив міграції з України на економіку Польщі др Славомір Дудек, головний економіст FOR, під час панелі “Розкрити потенціал міграції” в рамках 14.Baltic Business Forum. З іншого боку українські заробітчани – це найбільший інвестор в економіку Україна. Трудова міграція впливає на підвищення добробуту українців, доходів домогосподарств і послаблення соціальної напруги у зв’язку з проблемами із зайнятістю в окремих регіонах України.
Лейтмотивом цьогорічного BBF, який тиждень тому завершився у Свиноуйсьці, стала Україна. Під час міжнародних дебатів ми обговорювали економіку, енергетичну незалежність, геополітичну ситуацію після агресії Росії, європейські перспективи України. На завершення конференції ми порушили тему української міграції до Польщі – явища, яке спостерігається з самого початку війни в 2014 році, але яке кардинально змінилося після 24 лютого.
Чоловіки повернулися в Україну, щоб захищати свою Батьківщину, а притулку у Польщі шукають здебільшого жінки і діти. Понад 1 млн біженців вже отримали номери PESEL (цей показник найбільш достовірно віддзеркалює масштаби міграції), половина з них – неповнолітні. Ми проаналізували, як на ситуацію відреагував ринок праці, як підтримати тимчасових переселенців і на чому повинна ґрунтуватися польська міграційна політика.
За даними Міністерства родини і соцполітики Польщі, 160 тис., тобто кожна третя особа працездатного віку, знайшла роботу у Польщі після 24 лютого. Ольга Сеничак, експерт з імміграційних процедур в CRIDO, звернула увагу, що частина біженців працюють нелегально. Це пов’язано зокрема з мовним бар’єром і ускладненим доступом до пропозицій роботи. Як показує статистика, майже половина мігрантів, які після початку війни працевлаштувалися у Польщі, виконують некваліфіковану роботу. Важливо дати їм можливість працювати згідно зі своєю кваліфікацією, – переконувала експертка.
Великим викликом є організація навчання та догляду за дітьми, яких прихистила Польща. Це значно полегшить щоденне функціонування українок та сприятиме їхній подальшій професійній активності. Роботодавці йдуть назустріч своїм співробітникам з України, допомагають перевезти членів їхніх сімей, знайти житло, записати дітей до дитячих садків і шкіл, але, як зазначив Павел Цехановський, голова правління Immaginare Outsourcing, існують величезні проблеми з житлом чи місцями в освітніх закладах, і без довгострокової підтримки уряду, органів місцевого самоврядування, роботодавці самі не впораються.
На довгострокову стратегію і міграційну політику Польщі чекають не тільки роботодавці. Без мігрантів буде важко впоратися з наслідками демографічної кризи, що з року в рік поглиблюється. “Наші міста обезлюдніли. Ми зацікавлені в тому, щоб створити такі умови, аби люди, які приїжджають до нас, мали вибір: якщо їм ні до чого повернутися, то вони можуть залишитися у нас”, – прямо заявив Яцек Возніковський з Агломерація міст Верхньої Сілезії. Об’єднання опрацювало і успішно реалізує дві стратегії – спринт і марафон. Перша передбачає підготовку в експрес-режимі до прийому великої кількості людей, а друга – впровадження змін задля полегшення навігації на багатьох площинах, що сприятиме інтеграції мігрантів.
Ми переконалися в необхідності комплексного підходу, системних рішень в управлінні міграцією, вироблення спільного бачення і стратегій, які дозволять інтегруватися в суспільство на ринку праці з користю для кожної зі сторін. Можливо, криза, яку ми переживаємо, – це відповідний момент, щоб перенести акцент з загроз на користь міграційних процесів. На завершення обговорення Форум громадянського розвитку та Польсько-українська господарча палата оголосили про спільний проект, так звану дорожню карту для міграційної політики Польщі під робочою назвою “Міграція для Польщі”. Детальна інформація про проект невдовзі з’явиться на сторінці соціальної кампанії “Партнерство і працевлаштування“.
Джероло: edialog.media
