У п’ятницю 14 червня 2019 року в Центрі Творчості Таргова по вул. Таргова, 56 у Варшаві відбулася конференція «Місто – багатонаціональний простір інтеграції», організаторами якої були Польсько-українська господарча палата та мерія м. Варшави у співпраці з управлінням праці м. Варшави.

Захід, організований в рамках соціальної кампанії «Партнерство та працевлаштування» Польсько-української господарчої палати, був поділений на 4 блоки: Місцеві органи влади, Ринок Праці, Бізнес, Суспільство, і мав на меті спільно з урядом, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями й об’єднаннями роботодавців обговорити поточний стан і перспективи розвитку процесів інтеграції у широкому розімінні цього поняття.

Конференцію урочисто відкрили Яцек Пєхота, Президент ПУГП, і Міхал Ольшевський, Віце-президент м. Варшави. Участь у конференції взяли, зокрема, представники центральних органів влади й органів місцевого самоврядування, ділового світу та засобів масової інформації.

Павел Кулага, Голова Foreign Personnel Service, Голова Комітету ПУГП з питань міграції та працевлаштування, виступив з презентацією рапорту «СОЦІАЛЬНИЙ ПРОФІЛЬ ТРУДОВОГО МІГРАНТА З УКРАЇНИ» – дослідження, ініційованого Польсько-українською господарчою палатою і Foreign Personnel Service і реалізованого дослідницьким центром «Центр соціальних досліджень» Національного університету «Острозька академія» в рамках соціальної кампанії «Партнерство та працевлаштування».

У першій частині зустрічі були представлені заходи міст і місцевих органів влади щодо інтеграції іноземців. Участь у дискусії взяли представники управлінь міст Варшави, Лодзі, Любліна, Вроцлава та Гданська.

У другій панельній дискусії, Ринок Праці, були обговорені закони і нормативні акти. Звернено увагу на проблеми і помилки, які виникають у роботі, зловживання, особливо агентств із тимчасового працевлаштування. Одним з найважливіших питань у сфері правомірності працевлаштування іноземців залишається аспект співробітництва між усіма установами, що беруть участь у доступі іноземців до ринку праці.

Чергова панельна дискусія була присвячена темі бізнесу. Наведено приклади хороших практик у працевлаштуванні іноземців, особливу увагу було приділено відповідному інформуванні щодо умов роботи, умов заробітної плати, умов проживання і т.д. Учасники дискусії звернули увагу на запроваджені фінансовими установами рішення, пов’язані з мовним аспектом обслуговування  клієнта, а також згадали про німецьку реформу працевлаштування іноземців і загрози для польського ринку праці.

В останньому блоці під назвою Суспільство особливу увагу було приділено ролі інтеграції в багатокультурному суспільстві. Представники різних громадських організацій говорили, зокрема, про те, як інтегрувати мігрантів у польське суспільство.

Під час обідньої перерви учасники конференції взяли участь у майстер-класі під назвою Одеська кухня, організованому в рамках проекту “Спільна кухня: міжнародні тренінги Бемова”.

ПУГП: Після відкриття ринку праці в Німеччині в 2020 році масового виїзду українських працівників з Польщі не відбудеться

Законодавчі норми, прийняті на минулому тижні парламентом Німеччини, які спростять наступного року процедури працевлаштування особам, які не є громадянами держав ЄС, не призведуть до масового виїзду українських робітників з Польщі, чого побоюються польські підприємці.

Проте Польщі варто прискорити роботу в справі спрощення процедур працевлаштування та запропонувати нові ініціативи щодо інтеграції українських працівників з тим,, щоб польський ринок праці був конкурентоспроможним в порівнянні з німецьким та заохочував мігрантів залишатися в країні – стверджують експерти Польсько-української господарчої палати.

Німеччина ставить на висококваліфікованих працівників

Позиція Палати була викладена під час зустрічі з журналістами, яка була проведена 10 червня у Варшаві в рамках соціальної кампанії “Партнерство та працевлаштування”. В ній взяли участь Анджей Дрозд, віце-президент Польсько-української господарчої палати, Павел Кулага, президент рекрутингової компанії Foreign Personnel Service, Катажина Зілковська, юридичний консультант C & C Chakowski & Ciszek та доктор Марек Беніо, віце-президент Ініціативи трудової мобільності.

Як пояснила Катажина Зілковська, прийняті 7 червня, Бундестагом нововведення не спричинять широкого відкриття німецького ринку праці для працівників з України та інших країн. Скористатися з полегшень з 2020 року зможуть лише працівники, які мають відповідну визнану кваліфікацію, або працюють в певних галузях, таких як ІТ, за умови якщо зможуть продемонстровати достатній професійний досвід.

За словами Павла Кулага, президента Foreign Personnel Service, спрощення процедур працевлаштування в Німеччині не охоплюють працівників, які зараз працюють на промислових підприємствах Польщі та тих, що приїжджають на сезонні роботи.

Потрібні спрощення процедур працевлаштування в Польщі для іноземців

Тим не менше, як підкреслює віце-президент Польсько-української господарчої палати Анджей Дрозд, це має стимулювати польську владу до спрощення адміністративних процедур у працевлаштуванні іноземців. Додатково потрібно впровадити кілька заходів, що сприятимуть їх кращій інтеграції, на приклад організовувати безкоштовні курси польської мови. Також важливо лібералізувати процедури легалізації роботи та проживання іноземців у Польщі, – зазначив Анджей Дрозд.

Заступник президента Правління Ініціативи трудової мобільності, доктор Марек Беніо, підкреслив, що без такої реформи Польща швидко втратить свою привабливість для іноземних працівників в конкурентній боротьбі з німецьким ринком праці. «Ті українці, які вже оселилися в нашій країні, масово не поїдуть до Німеччини. Але нові мігранти вже зможуть вибирати – або скористатися простими процедурами легалізації працевлаштування в Німеччині, або йти складною дорогою в Польщі. Без реформи адміністративних процедур приплив нових працівників з України може скоротитися, – сказав доктор Марек Беніо.

Крім того, як підкреслила директор національного офісу Міжнародної організації з міграції Анна Ростоцька, ми не повинні забувати про інтеграцію мігрантів як важливим елементі побудови відкритого, толерантного суспільства, заснованому на громадському діалозі та повазі до представників інших культур.